Всім відомий вислів: „Краще менше та краще, ніж більше та гірше". Щодо м'ясних виробів на прилавках магазинів, то їх ніяк менше не стає, щодо їх якості, то іноді краще змовчати. Попри те, що скарг серед споживачів на якість ковбасних виробів до ДП „Хмельницькстандартметрологія" стало надходити майже вдвічі менше, порушень серед підприємств менше не ста¬ло. Кожна перевірка фіксується порушеннями - від недотримання санітар¬них умов до додавання до¬мішок у м'ясні вироби.

Технічні умови зіпсували м'ясо-ковбасні вироби?

За словами директора держпідприємства „Хмельницький регіональ¬ний центр стандартизації, метрології та сертифікації" Миколи Сокольського, всі м'ясні і ковбасні вироби виготовляються на підставі двох документів — ДСТУ та ТУ (технічні умови - прим, автора). Якщо перші передбачають жорсткий контроль, другі дозволя¬ють використовувати у ви¬робах різноманітні доміш¬ки. „Раніше всі м'ясні продукти випускалися відпо¬відно до ДСТУ Радянсь¬кого Союзу, і цей стандарт потрібно було виконувати. В свій час ми дозволили виробникам випускати ковбасні вироби за ТУ. За¬раз кожен підприємець склав собі свої ТУ, „по¬клав" у ковбасу все що завгодно і годує людей", -зауважив Микола Со¬кольський.

Як зазначив Миколи Григоровича, на Хмель¬ниччині випускаються де¬сятки видів ковбас.-Тільки в Дунаєвецькому і Кам'я-нець-Подільському районі зареєстровано більше трьохсот виробників, пере¬важно це приватні підприємства. Та здебіль¬шого належних умов для виготовлення продукції в них немає.

За практику роботи за¬ступнику директора ДП „Хмельницькстандартмет-рології" Миколі Катеренчуку доводилося бачити різні цехи. Про один з при¬кладів „невідповідальності", який вразив Мико¬лу Григоровича: „В одно¬му з цехів була така антисанітарія, що фарш, з якого планувалося робити ковбасу, лежав на землі, й по ньому ходили, навіть відбитки чобіт залишили¬ся..."

Вироби повинні маркуватися У

держпідприємстві споживачам не радять ке¬руватися ціною ковбасних виробів, а звертати увагу перш за все на виробника продукції. Споживачам варто зосереджуватися на маркуванні ковбасної про¬дукції. Наявність на об¬гортці ДСТУ - одна з за¬порук того, що в м'ясній продукції не закладені шкідливі домішки.

Заступник директора ДП „Хмель-ницькстандартметрології" „за" маркування ковбасної про¬дукції: „На етикетці по¬винна бути інформація для споживачів, від дати виго¬товлення до штрих-коду. Таке маркування - запо¬рука високої ймовірності, що виробник легальний".

Бізнес з нічого

Зпершого січня цього року в Україні планувало¬ся запровадити нові стан¬дарти на ковбасні вироби (один з обов'язкових еле¬ментів - зазначення на ви¬робах повного переліку того, що додано до м'яс¬ного продукту - прим, ав¬тора). Проте нововведення довелося відкласти на рік, задля того, аби виробники встигли підготуватися до нових умов.

В „Хмельницькстандартметрології" нам „презентували" рецепт приготування емульсії зі свинної шкірки. Як виявилося, робити її можна навіть вдома. Ніяких чудасій для цього не потрібно — свинна шкірка, відповідний розчин та температура. При наявності спеціального обладнання її можна опрацювати на машині тонкого подрібнення. „Трапляється таке, що з відходів, з нічого, йде бізнес. У ковбасних виробах, згідно технічних умов, допускається 60 % вологи. Інші 40 %. - це ще не м'ясо, а суміш емульсії зі шкіри з додаванням харчових домішок, барвників, крохмалю та невеликим відсотком власне м'яса", - сказав Микола Катеренчук.

Порушення на порушенні

За 2006 рік „Хмельницькстандартметрологією" було проведено 235 перевірок, з них 38 на підприємствах з м'ясоковбасної продукції. По¬рушення виявлено на тридцяти. „Чесно кажу¬чи, не пам'ятаю таку пе¬ревірку серед приватних підприємців, де б не було порушень. На щастя," не всі з них представляють собою небезпеку для життя та здоров'я люди¬ни", - сказав директор „Хмельницькстандартметрології".

Проте, не все так пога¬но, зазначає Микола Со¬кольський. Існують підприємства, на яких є лабораторії, які слідкують за дотриманням санітар¬них норм та годують своїх споживачів якісними м'яс¬ними продуктами.

Та як і в будь-якій га¬лузі, в „м'ясній справі", є свій „природний відбір". На плаву залишаються найпотужніші та грошо¬витіші підприємства: з ви¬робництва м'ясо-ковбасної продукції. „Наприклад, в січні 2006 року на Хмель¬ниччині працювало 105 цехів, до кінця року „до¬жили" 92", - підкреслив заступник директора.

Та й у самого Держнагляду проблем вистачає. „Держнагляд повинен фінансуватися з державно¬го бюджету, нашим комі¬тетом передумовлено при¬близно половину фінансу¬вання. Але й того в цьому році ми не отримали. За ра¬хунок своєї разрахункової діяльності фінансуємо Дерснагляд", - розповів Ми¬кола Сокольський